Вісник Одеського національного університету. Правознавство

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ ОБЛІКУ, ОЦІНКИ ТА ОПРАЦЮВАННЯ ДОКАЗІВ: НАПРЯМИ ЗАСТОСУВАННЯ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

О. D. Zhuchenko — 2019-12-05

Стаття присвячена дослідженню напрямів використання інформаційно-аналітичних методів обліку, оцінки та опрацювання доказів у кримінальному провадженні в рамках концепції Електронного кримінального провадження з метою подальшого їх використання у процесі доказування. Запропоновано способи обліку та класифікації доказів, зібраних стороною обвинувачення з використанням інформаційно-аналітичних методів. Крім того, розроблено пропозиції щодо автоматичної оцінки доказів на предмет їх належності та допустимості.

ГНОСЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЯК НЕГЛАСНОЇ СЛІДЧОЇ (РОЗШУКОВОЇ) ДІЇ

І. V. Servetsky — 2019-12-05

У статті здійснено аналіз особливостей такої негласної слідчої дії, як спостереження за особою, річчю або місцем в публічно-доступному місці. Зазначено, що спостереження як пізнавальний захід здійснюється оперативними та слідчими підрозділами з метою попередження, розкриття та розслідування злочинів. Спостереження здійснюється у публічно доступних місцях та у громадських місцях із застосуванням фото -, кіно - і відеозйомки, оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів. Спостереження як негласна слідча (розшукова) дія здійснюється відносно всіх осіб, за виключенням окремої категорії осіб, зазначених у Кримінальному процесуальному кодексі України (ст. 480 КПК України) тощо. Розглядаються основні історичні аспекти розвитку спостереження як розшукової дії, а також тенденції нормативного регулювання цього виду слідчих дій на сучасному етапі.

СТВОРЕННЯ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПОСИЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ

L. О. Korchevna — 2019-12-05

В статті розглядаються причини та передумови створення Вищої ради правосуддя України як органу державної влади, основними завданнями якого є забезпечення незалежності судової влади, а також формування високопрофесійного та доброчесного корпусу суддів. Проаналізовано розширення функцій Вищої ради правосуддя щодо статусу суддів в України, відповідність цих тенденцій зарубіжному, зокрема європейському досвіду. Проводиться порівняльний аналіз та визначаються основні відмінні риси Вищої ради правосуддя та Вищої ради юстиції в механізмі забезпечення незалежності суддів та судів в Україні, обґрунтовано вплив на посилення незалежності судової влади порядку формування відповідних органів, а також можливості щодо втручання в їх діяльність представників та органів інших гілок влади.

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ПРАВ ОСОБИ: ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ

А. V. Boreiko — 2019-12-05

У статті досліджується понятійна структура конституційно-правового механізму захисту прав особи, а також аналіз кожного елемента цієї структури окремо. Особливу увагу приділено сутності конституційно-правового механізму захисту прав особи. З'ясовуються складові цього поняття, їх мета та роль в такому складному та малодослідженому механізмі. Також стаття спрямована на побудову цілісного і повноцінного визначення терміну «конституційно-правовий механізм захисту прав особи».

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

О. V. Prieshkina — 2019-12-05

У статті здійснено аналіз факторів, які мають вплив та значення та процес формування муніципальної відповідальності як особливого виду юридичної відповідальності. Автор досліджує етапи та тенденції розвитку інституту муніципальної відповідальності в період проведення в Україні муніципальної реформи. Надзвичайна увага при цьому приділяється нормативно-правовій базі місцевого самоврядування та законодавчій регламентації цього інституту на сучасному етапі. Приводяться рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення інституту муніципально-правової відповідальності в період проведення процесу децентралізації.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ERGA OMNES У КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ПРАВА

О. О. Nihreieva — 2019-12-05

Статтю присвячено дослідженню поняття «зобов’язання erga omnes» в контексті загальної теорії права, визначенню їх сутності та місця у системі правовідносин. Продемонстровано, що з огляду на певні термінологічні розбіжності, які традиційно властиві загальній теорії права та теорії міжнародного права, використання терміну «зобов’язання erga omnes» у вітчизняній юридичній науці потребує деяких уточнень. Проаналізована можливість належності зобов’язань erga omnes до різних груп правовідносин, а також співвідношення понять «зобов’язання erga omnes» та «обов’язки erga omnes».

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ПРАВА НА БЕЗПЕЧНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

А. В. Levenets — 2019-12-05

У статті розглядаються питання міжнародно-правового регулювання права на безпечну медичну допомогу як одного з найважливіших і неоднозначних прав людини в сучасному світі. Особливу увагу приділено питанням співвідношення положень універсальних і регіональних міжнародних документів в галузі права на медичну допомогу, більш детально проаналізовані положення Декларації прав пацієнтів в Європі 1994 року і Європейської хартії прав пацієнтів 2002 року як визначальних міжнародно-правових актів у галузі медичних прав людини в європейських державах. Також розглянуті окремі положення Конвенції про захист прав і гідності людини у зв'язку з використанням досягнень біології та медицини: Конвенції про права людини та біомедицину в контексті забезпечення безпеки медичних досліджень і дослідів для здоров'я людини.

КОЛІЗІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ, НАРОДЖЕНОЇ В «МІЖНАРОДНОМУ» ШЛЮБІ

О. І. Lefterova — 2019-12-05

Статтю присвячено аналізу колізійного регулювання визначення походження дитини, народженої в шлюбі, ускладненому іноземним елементом. На основі норм Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі – Закон про МПрП) і міжнародних договорів України розглянуто способи колізійного регулювання визначення походження дитини, досліджено основні колізійні прив’язки, а також проаналізовано практику застосування колізійних норм на прикладі судових рішень. З огляду на необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини запропоновано доповнення до колізійних норм українського законодавства, з метою обрання найбільш сприятливого для дитини закону.

ЕВОЛЮЦІЯ МЕХАНІЗМУ ОБМЕЖУВАЛЬНОГО ПРИПИСУ ЯК ЗАСОБУ ЗАХИСТУ ЖЕРТВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Ya. S. Benedyk — 2019-12-05

У статті досліджується еволюція механізму обмежувального припису для захисту жертв домашнього насильства. Авторами аналізується застосування механізму у США, Австралії, ПАР, Швеції, Великій Британії, Малайзії та Японії; проводиться аналіз перспектив застосування обмежувальних приписів в Україні з урахуванням законодавчих новацій, а також досліджується роль механізму обмежувальних приписів у виконанні державами міжнародних зобов’язань щодо захисту жертв домашнього насильства.

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ

V. А. Grishchenko — 2019-12-05

Ведення сільського господарства передбачає існування тісного зв’язку між економічною діяльністю та охороною навколишнього природного середовища. Це зумовлює необхідність дослідження напрямів екологізації розвитку сільськогосподарського виробництва, метою якої є зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище, покращення якості сільськогосподарської продукції, дотримання природоохоронних вимог у процесі її виробництва. У статті окреслюються поняття екологізації сільськогосподарського виробництва, визначаються межі подальшої екологізації аграрного виробництва, аналізуються нормативно-правові акти, які забезпечують проведення екологізації сільськогосподарського виробництва, та визначаються проблеми, які перешкоджають даному процесу.

СУЧАСНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

V. О. Jylyna — 2019-12-10

У статті досліджуються питання, пов'язані з особливостями правового регулювання використання сучасних біотехнологій в умовах глобалізації, визначаються проблемні аспекти формування термінологічного апарату чинного законодавства, що регулює відповідні суспільні відносини. Окрема увага приділяється проблематиці правового регулювання використання біомедичних технологій (допоміжних репродуктивних технологій, генної інженерії, трансплантації органів і тканин людини, клітинних технологій), а також проблемі виробництва і використання ГМО.

ПРАВОВА ПРИРОДА ЗАОХОЧУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ

Т. О. Pavlova — 2019-12-05

У статті досліджується зміст примусу та заохочення у кримінальному праві та законодавстві, простежується розвиток кримінально-правових заходів, які є альтернативними кримінальному покаранню, проаналізовано правову природузаохочувальних кримінально-правових заходів Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу України.

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСІБ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬ ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

G. Е. О. Khairutdinova — 2019-12-05

В статті досліджено погляди різних вчених на визначення особи злочинця в цілому, проаналізований звіт Генеральної прокуратури України за січень-грудень 2018 року щодо вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 190, 222 Кримінального кодексу України. Досліджено соціально-демографічні, соціально-рольові, морально-психологічні та кримінально-правові ознаки структури особи злочинця у сфері кредитних відносин. Запропоноване власне визначення злочинця у сфері кредитних відносин.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ МОРСЬКОГО СУДНА З-ПІД АРЕШТУ У РАЗІ ЗМІНИ АБО СКАСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ В ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

М. V. Murzenko — 2019-12-10

Стаття присвячена дослідженню особливостей та проблемних питань звільнення морського судна з-під арешту у разі скасування або зміни заходів забезпечення позову в порядку цивільного судочинства. Проаналізовані історичні аспекти становлення інституту забезпечення позову та правового регулювання накладення арешту на морські судна як виду забезпечення цивільного позову в Україні, виявлено проблемні питання застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють заміну заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на морське судно іншим видом, скасування забезпечення позову, сформульовано висновки та рекомендації щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства в окресленій галузі.