Теорія еквівалентів у винахідницькому праві

Анотація

У статті розглядається питання про можливість побудови доктрини еквівалентів як строгої наукової теорії на базі теорії висновків за аналогією А. І. Уйомова, в рамках якої вже здійснено узагальнення теорії подібності, що має першочергове значення для практики патентної роботи. Винахід та його технічні еквіваленти пропонується розглядати як, відповідно, прототип і моделі. Це дозволяє перенести у теорію еквівалентів правила висновків за аналогією та умови достовірності (верифікації) таких висновків. У цьому випадку висновок про еквівалентність технічного рішення деякому винаходу можна обґрунтувати залежно від того, чи дотримуються необхідні та достатні умови для визнання такого еквіваленту моделлю технічного рішення, що розглядається, чи відповідає модель своєму прототипу і чи дозволяє модель у тому чи іншому обсязі передбачати поведінку прототипу. Через фундаментальні поняття теорії висновків за аналогією (внутрішніх і зовнішніх відносин, істотних властивостей, структури) дається експлікація основних термінів теорії еквівалентів: прототипу, еквівалентності, еквіваленту, закону природи, функції ознаки формули і технічного результату. Завдяки цьому підкреслюється, що моделювання процесів у прототипі засновано на тому, що і у моделі, і у прототипі можуть виконуватись тіж самі закони природи (технічні принципи), які володіють певним ступенем самостійності по відношенню до своїх корелятів, що, власне, і пояснює з онтологічної точки зору саму можливість існування еквівалентів. Також звертається увага на те, що різні закони природи, будучи внутрішніми відносинами, володіють різним ступенем незалежності від своїх корелятів, що звужує або, навпаки, розширює коло можливих еквівалентів для винаходів з різних галузей техніки.