Організаційно-правовий аспект нових напрямків адаптивного спорту: міжнародний та національний контекст

Анотація

У статті зроблено висновок, що соціально-корисні функції нових напрямків адаптивного спорту (фізична реабілітація; соціальна адаптація осіб з порушеннями; профілактика захворювань; пропаганда здорового способу життя; соціальна реклама прогресивних медичних технологій; формування у суспільстві позитивного ставлення до осіб з порушеннями, перспективних напрямків медичної науки та практики), тенденції їх розвитку і регламентації, що постійно охоплюють і країни ближнього зарубіжжя, створюють передумови для правового регулювання даних напрямків адаптивного спорту. Обґрунтовується, що держави повинні зумовлювати розвиток усіх можливих напрямків адаптивного спорту, незалежно від того, існують вони у даний час на їх території чи ні. На думку автора, з метою створення для осіб з порушеннями рівних з іншими особами можливостей у сфері спорту, у національних законах «Про фізичну культуру і спорт» необхідно реалізувати комплексний підхід до правового регулювання нових напрямків адаптивного спорту, а саме: внести поняття трансплантаційного спорту, діаспорту, онкоспорту та їх дефініції; закріпити положення про наявність та можливість розвитку інших напрямків адаптивного спорту; регламентувати право осіб з порушеннями на заняття адаптивною фізичною культурою і доступними видами адаптивного спорту в рамках напрямку адаптивного спорту, що відповідає порушенню, а також на заняття фізичною культурою та спортом серед осіб без порушень; визначити організації, що забезпечують розвиток нових напрямків адаптивного спорту.