МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ З СУДЕН
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1587.2018.1(32).133827Ключові слова:
забруднення морського середовища, співробітництво держав, взаємодія, політика держав.Анотація
У статті здійснюється розгляд нормативно-правової бази співробітництва держав в галузі охорони морського середовища від забруднення з суден, проводиться порівняльний аналіз норм національного та міжнародного права щодо взаємодії та співпраці держав в цій галузі, визначається практична реалізація заходів з охорони та попередження забруднення світового океану, запропоновані шляхи подальшого вдосконалення та розвитку основних напрямків політики співробітництва держав з охорони морського середовища від забруднення з суден.
Посилання
Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки : [підручник і науково-практичний посіб.] / В.І. Андрейцев. К.: Знання Пресс, 2002. 350 c.
Головатий С.П. Регіональне співробітництво у боротьбі з забрудненням моря в надзвичайних ситуаціях, що відбуваються у результаті судноплавства, і міжнародне право // Морський транспорт і міжнародне судноплавство: правові і економічні проблеми: XIV Міжнародна конференція, «Світ на морях». М:В/С техінформреклама, 1990. С. 263-269.
Задорожний А.В. Міжнародне право навколишнього середовища: [підруч. для вузів] / А.В. Задорожний, М. А. Медведева. К.: Вид. дом «Лучі», 2010. 410 с.
Конвенція ООН з морського права 1982р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_057 (дата звернення: 04.06.2018)
Уильям А. О’Нил. ООН та міжнародна морська організація // Московський журнал міжнародного права. – 1997. – №2(26). – С. 92-99.
Конвенція про міжнародну морську організацію 1948р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_219 (дата звернення: 04.06.2018)
Буша Т. Конвенції міжнародної морської організації (ИМО) // Морський транспорт и міжнародне судноплавство-правові й економічні проблеми: XIV Міжнародн. Конференція, «Світ в морях». М.:В/О «Мортехінформреклама», 1990. С. 34-42.
Короткий Т.Р. Міжнародне співробітництво в сфері охорони морського середовища. Держава і право:Зб. наукових праць. 2000. Вип. 7. Юридич і політич. науки. С. 326- 340.
Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден і запобігання забрудненню, прийнятий 4 листопада 1993р. [Електронний ресурс]. // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_304 (дата звернення 04.096.2018)
Лазарев М.І. Теоретичні питання сучасного міжнародного морського права. М.: Наука, 1983. 290 с.
Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС: Закон України від 18 березня 2004 року [Електронний ресурс]. // Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1629-15 (дата звернення 04.096.2018)
Барсегов Ю.Г. Світовий океан: право, політика, демократія. М: Міжнародні відносини, 1983. 240 с.
Всесвітня програма дій «Порядок денний на XXI століття, на наступні 100 років» [Електронний ресурс]. // Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/ decl_conv/conventions/agenda21.shtml (дата звернення 04.096.2018)
Світовий океан та міжнародне право: Захист та збереження морського середовища. М.: Наука, 1990. 346 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Вісник Одеського національного університету. Правознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).