ЩОДО ПРОГАЛИН ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СЕКРЕТАРЯ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1587.2014.2%20(23).44749Ключові слова:
господарське судочинство, секретар судового засідання, протокол судового засіданняАнотація
У статті досліджується доцільність визнання секретаря судового засідання
учасником господарського процесу, а також виявлено низку прогалин законодавчого регулювання статусу секретаря, зокрема, питання систематизації прав, обов’язків та відповідальності секретаря судового засідання в єдиному судовому акті.
Посилання
Типова посадова інструкція секретаря судового засідання місцевого загального суду: затв. наказом Державної судової адміністрації України від 20.07.2005 № 86 [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://od.court.gov.ua/tu16/info_suddi/posad/. — Назва з екрану.
Інструкція про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання): затв. наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2012 № 108 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SA12037.html. — Назва з екрану.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Вісник Одеського національного університету. Правознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).